Як кожна людина унікальна, так і кожен народ має свою особливість. І нам, українцям, дуже пощастило, що з діда-прадіда нас вчили тримати в руці голку з ниткою і творити цим приладдям дива на полотні. Ще змалку нам прививали любов до вишивки, шану до людської праці, повагу до материнських рук, які з кожним хрестиком вимолювали в Бога щастя своїм дітям.

Нині в кожному українському домі є вишита сорочка ( а то й не одна) і це вбрання не на щодень, ми одягаємо її лише в особливий момент нашого життя. Вже всі учні Сваринівського НВК знають, що в травні місяці щороку є теж особливий день. День, коли всі від малого до великого йдуть до школи у вишиванці.

Цього року День української вишиванки ми відзначили танцювальним флеш-мобом. Утворений віночок зі стрічками жваво оживав під українську пісню, яка долинала до блакитного неба, пронизаного золотавим сонячним промінням, і на весь світ стверджувала: «Ми пишаємося тим, що українці…»