Поради педагогам щодо навчання в умовах воєнного стану

Як уникнути втоми та вигораня?

Три лайфхаки на кожен день…

У разі війни слід особливо дбайливо ставитися до свого психологічного стану. Як уникнути втоми, емоційного вигорання та почуватися краще….

  1. Атрибут – спогади про мирний день.

Перше, що нам потрібно для того, щоб не «вигоріти» - це згадка про мирний час, пісні, квіти, все, що поєднує нас зі світом. Це все профілактика вигорання.

«Переживання стресу має різні етапи. Ми мали етап активізації, адаптації, у стані гострого стресу ми не помічаємо втоми. Усі резерви націлені на виживання. У такому стані ми не відчуваємо, що нам потрібно в туалет, спати чи їсти. І  самі тоді ми виснажуємось. І треба не допустити цього, оскільки це впливатиме на психіку і на те, чи зможемо ми в такому стані допомогти іншим».

 

  1. Інформаційний детокс.

Спеціаліст рекомендує не перенасичувати себе негативними новинами та не репостити кадри подій, на які неможливо дивитися без почуттів.

«Потрібно відволікатися на позитивні моменти: при можливості, підтримувати контакти зі старими друзями та знайомими, і не забувати про ті речі, які можуть підняти настрій та рівень гумору»,- рекомендуємо!

 

  1. Культивувати мрії про майбутнє.

Життя обов’язково продовжиться, а ми повинні замислитися, чим ми займатимемося в першу чергу,коли закінчиться війна. У нас має бути сила, щоб жити далі!

 

Бережіть себе!

 

За матеріалами Наталії Сабліної

Профілактика суїцидальної поведінки у дітей

/pam-jatka_pedagogam.docx

Рекомендації для вчителів. Профілактика суїцидальних тенденцій серед учнів

/rekomendaciji_dlja_vchiteliv.profilaktika_sujicida.docx

 

Врахування індивідуальних особливостей (темперамент)

Особливості темпераменту дитини

Дітей із сангвінічним темпераментом характеризують:

  • легка збудливість почуттів, які не дуже міцні, але відносно стійкі.
  • вони енергійні, активні, довго не витримують одноманітної діяльності,
  • здебільшого не сором’язливі, але стримані,
  • легко спілкуються,
  • користуються повагою ровесників,не схильні ображатись,
  • беруть участь у громадській роботі класу і школи.

За сприятливих умов виховання ростуть спокійними, в міру рухливими, адекватно реагують на зміну обставин, за несприятливих – виявляють байдужість, безвідповідальність, несамокритичність.

У роботі з такими дітьми слід враховувати:

  • Сангвініки швидко освоюють правила поведінки й уміння ними керуватися засвоюють легко, але без систематичних вправ швидко втрачають.
  • Завдяки рухливості швидко піддаються як позитивному, так і негативному впливу.
  • На зауваження дорослих реагують спокійно, не опираючись.
  • Такі учні досить комфортно відчувають себе, як при письмовій так і при усній відповіді. Зовнішні фактори їх майже не відволікають.
  • Досить відповідальні тривалі справи (наприклад звання старости класу, або керівника по дисципліні) сангвінікам не слід доручати. Вони проявлять незвичайну активність, та на протязі місяцю втратять усякій інтерес до цієї роботи. Але з сангвініків вийде справжній активіст у розважальних культмасових справах, або класний репортер.
  • Опитування домашнього завдання слід починати саме з таких учнів.
  • Сангвініки будуть брати активну участь у розборі нової теми, навіть якщо вона їм не цікава.

Діти холеричного типу темпераменту характеризуються:

  • Легкою збудливістю почуттів, силою і стійкістю їх у часі.
  • Енергійною та різкою поведінкою
  • Бурхливо реагують на подразники
  • Важко переключаються на спокійнішу справу
  • У колективі прагнуть самостверджуватись
  • Люблять організовувати ігри
  • Охоче залучаються до різних видів діяльності

За правильних умов виховання холерики виявляють активність, наполегливість у роботі, за неправильних – стають неслухняними, запальними, образливими. Покарання, зауваження дорослих діють на них негативно, збуджують, роблять їх грубими, викликають намагання вчинити " на зло”.

У спілкуванні з такими дітьми потрібно:

  • Зважати на їхні особливості.
  • Бути спокійним, доброзичливим, але вимогливим ставленням формувати стриманість.
  • При навчанні (особливо на заліку) враховувати те, що такій дитині легше буде відповідати усно, ніж писати все що їй відомо по даному питанню. Холерики тяжко переносять однотипну діяльність. Тому вони просто не зможуть виконати письмову роботу на високому рівні.
  • Пам’ятати, що чим довше йде робота (диктант, контрольна тощо) тим більше холерик зробить помилок.
  • Перевірку домашнього завдання також можна починати з холериків, вони навряд розгубляться від. Також холерики не відчувають ніяких труднощів від неочікуваних поточних запитань.
  • У опрацюванні нової теми можете сміливо покладатися на їхню активність, якщо зможете заохотити та зацікавити їх. Проте, холерики як швидко запам’ятовують інформацію, так же швидко і забувають її.

У дітей флегматичного типу темпераменту :

  • Почуття важко збуджувані, проте тривалі і стійкі.
  • Флегматик повільний, неохоче спілкується, часто нехтує тим, що вимагає швидкості, зайвих рухів.
  • Уникає доручень, але отримавши їх, виконує бажання, хоч і не поспішаючи, дотримується порядку, організованості.
  • Ухиляється від конфліктів, його важко образити, але, вступивши в конфлікт, глибоко переживає, хоч зовні не демонструє цього.

За сприятливих виховних умов такі діти виростають вдумливими, слухняними, організованими, добре сприймають зауваження дорослих, виправляють помилки; за несприятливих – лінивими, байдужими, апатичними, пасивними.

У спілкуванні з такими дітьми потрібно:

  • Щоб посилити активність флегматиків, їх слід залучати до ігор, спорту
  • Надати доручення, які в першу чергу потребують відповідальності та чесності. Тоді учень буде відчувати себе потрібним у колективі.
  • Враховувати, що такої дитині краще дати не обмежену часом письмову відповідь, ніж викликати відповідати усно. В цьому випадку флегматик може почати з «іншого кінця» питання та його відповідь займе величезну кількість часу.
  • Враховувати, що високий темп ставлення запитань збиває з толку таку дитину.
  • Враховувати, що для флегматика не має нічого більш складнішого, як виконання завдань на відведений час. Однак саме такі учні можуть працювати дуже довго без суттєвих помилок та стомлення.
  • Не слід активно запитувати таку дитину під час пояснення нової теми. Їй, як нікому іншому потрібен час у оволодінні інформацією, але отриманні знання зберігаються у пам’яті флегматика надовго.
  • Враховувати, що ситуації у яких потрібно розподілити увагу або переключення її з одного виду діяльності на другий, флегматик переносить дуже важко.

Діти з меланхолічним темпераментом:

  • надзвичайно чутливі. Почуття, що легко виникають у них, є міцними й стійкими у часі.
  • сором’язливі
  • малоактивні
  • важко пристосовуються до нових обставин
  • відзначаються хворобливою вразливістю
  • швидко втомлюються
  • невпевнені у своїх силах
  • часто мають поганий настрій,
  • почувають страхом перед труднощами
  • скаржаться на ровесників
  • бояться образ, часто плачуть, намагаються гратися самостійно.

Вчителю у роботі з такими дітьми слід :

  • Підтримувати таку дитину, підбадьорювати. Але не у якому разі не робити акцент на її помилках. Різке зауваження від вчителя може викликати великі труднощі під час наступної роботи на уроці. Такій дитині буде достатньо й вашого погляду.
  • Доручити дитині якусь корисну та важливу справу в класі. Меланхоліку просто необхідно відчути себе потрібним у класі.
  • Враховувати, переживання дитини. Якщо меланхолік за щось переживає, він не зможе дати повну відповідь на запитання, навіть якщо знає матеріал досконально. Тому має сенс запитати у такого учня, чи згоден він з отриманою оцінкою, або бажає перездати її протягом дня.
  • Враховувати, що меланхоліки побоюючись труднощів, будучи невпевненими у своїх силах, вони губляться при опитуванні, виконанні контрольних робіт, хоч мають знання. Тому можливо має смисл залікові відповіді приймати у таких дітей в індивідуальній формі.
  • При опануванні нової теми такі діти сидять мовчки, їм краще слухати, а дома ще раз самим прочитати, вивчити матеріал. Тільки тоді вони будуть впевненні у своїй відповіді, а отриманні знання залишаться у них надовго.
  • Перевірку домашнього завдання не слід починати з меланхоліків, вони легко можуть розгубитися. Краще надати їм декілька хвилин для підготовки.
  • Враховувати, що такі дітей дуже відволікає шум, та будь яка неспокійна обстановка.
  • Враховувати, що таких дітей особливо пугають: серйозні самостійні роботи на які відведено певний час; неочікувані запитання, потребуючі негайної відповіді.
  • Відповідь такої дитини не в якому разі не слід критикувати. Тому що меланхолік прийме це дуже близько та весь день буде переживати з цього приводу.

Процес навчання у школі збудований таким чином, що саме активні діти (сангвініки та холерики) мають великі переваги: вони швидко запам’ятовують, відновлюють інформацію, отримують оцінку і також швидко її забувають.

Проте, меланхоліки та флегматики, якщо вчитель правильно побудує процес навчання, зможуть бути надійною опорою, тому що саме вони самостійно проникають глибше у тему та часто знають більше шкільної програми. Флегматики полюбляють зосереджуватися на будь-яким виді діяльності, тому саме вони поступово розв’яжуть саму важку задачу. У них та сангвініках вистане самостійності для вирішення багатьох завдань. Саме для таких учнів оптимальною формою заліку будуть тестові завдання.

У природі ніколи не зустрічається «чистого» типу темпераменту. Але один-два з них ярко виражені у кожної дитини. Спробуйте врахувати ці особливості у своїй роботі, правильно роздавати завдання та опиратися на сильні сторони. Це забезпечить ефективність навчання та виховання кожного учня.

  РЕКОМЕНДАЦІЇ КЛАСНОМУ КЕРІВНИКУ З УСПІШНОЇ АДАПТАЦІЇ П’ЯТИКЛАСНИКІВ ДО НОВИХ УМОВ НАВЧАННЯ

  • Працюйте над формуванням колективу через різноманітні доручення, змінюючи групи.
  • Розвивайте почуття колективізму через спільну турботу про престиж класу (зовнішній вигляд, успіхи в навчанні, максимальна участь у святах, естафетах, конкурсах).
  • Пріоритет віддавайте індивідуальній роботі (спостереження, бесіди, анкетування, доручення).
  • Уникайте «гострих» кутів, проявляйте стриманість, терплячість.
  • Пам'ятайте: діти потребують ласки, ніжності, співучасті, турботи.
  • Вчасно й мудро підтримуйте дитячу активність.
  • Не забувайте: формування класного, батьківського колективу не менш важливе, ніж дитячого. Ретельно готуйтесь до батьківських зборів, проводьте сімейні вечори, активно залучайте батьків і вчителів-предметників до життя класу.
  •  
  • РЕКОМЕНДАЦІЇ ВЧИТЕЛЯМ, ЯКІ ВИКЛАДАЮТЬ У 5-их КЛАСАХ  З УСПІШНОЇ АДАПТАЦІЇ П’ЯТИКЛАСНИКІВ

    ДО НОВИХ УМОВ НАВЧАННЯ

    • Познайомтеся з методикою викладання в початкових класах і на початку постарайтеся не відступайти від неї.
    • Якщо у вас виникли проблеми з учнем порадьтеся з класним керівником, психологом..
    • Пам'ятайте: легше з першого уроку викликати до себе довіру, любов дитини, ніж потім подолати недовіру.
    • Не змінюйте різко методи роботи, використовуйте ігровий матеріал, інструктажі, пам'ятки, хвилинки релаксації, фізкульт-хвилинки, загадки-цікавинки, хвилинки гумору .
    • Протягом уроку та додому давайте конкретні доступні завдання й домагайтесь їх чіткого виконання.
    • Щоденно перевіряйте письмові роботи учнів, домагайтеся систематичної роботи над помилками.
    • Ретельно обміркуйте заходи та прийоми розвитку мислення, усного та писемного мовлення учнів.
    •  Розробіть відповідний роздатковий матеріал.
    •  Забезпечуйте систематичне повторення.
    • Уникайте перевантаження дітей.
    • Відвідуйте уроки колег, які викладають у 5-х класах.
    • Любіть своїх вихованців.

     

     

Поради з безпеки для вчителів та батьків

Ось кілька підказок з безпеки, які вам слід взяти до уваги, коли ви даєте рекомендації з використання онлайну підліткам:

  1. Створіть список Правил користування Internet вдома за участю ваших дітей. Туди ви маєте включити типи сайтів з необмеженим доступом, години користування Internet та рекомендації зі спілкування з іншими в онлайні. 
  2. Тримайте комп'ютери з Internet-з'єднанням у відкритій зоні, поза межами кімнати вашої дитини.
  3. Поговоріть зі своїми дітьми про їхніх онлайнових друзів та те, чим вони займаються так, як ви б говорили про будь-яких інших друзів або заняття. Це включає розмови з вашими дітьми про список миттєвих повідомлень і про те, щоб вони не спілкувалися з незнайомцями.
  4. Вивчіть інструменти для фільтрування Internet (такі як Батьківський контроль в Windows Vista) як один із додаткових — але не замінюючих — методів батьківського контролю. 
  5. Наполягайте на тому, щоб ваші діти ніколи не погоджувалися зустрічатися зі своїм онлайновим другом.
  6. Навчіть своїх дітей ніколи не давати про себе інформацію по електронній пошті, в чат-кімнатах, дошках оголошень, реєстраційних формах і персональних профілях, а також при участі в онлайнових конкурса.
  7. Навчіть своїх дітей не завантажувати програми, музику або файли без вашого дозволу. Спільний доступ до файлів, отримання текстів та картинок з Інтернету може порушувати закони про авторські права. 
  8. Поговоріть із своїми дітьми про онлайнову порнографію та направте їх на позитивні сайти про здоров'я та сексуальність.
  9. Допоможіть дітям захиститися від спаму. Скажіть їм не давати свої адреса електронної пошти, не відповідати на "сміттєву" пошту та використовувати фільтри електронної пошти.
  10. Знайте, які сайти відвідують ваші діти. Перевірте, щоб вони не відвідували сайти з агресивним змістом, або самі не розміщали персональну інформацію та фотографії.
  11. Навчіть своїх дітей відповідальному та етичному поводженню в онлайні. Вони не повинні використовувати Internet для розповсюдження пліток, хуліганити або загрожувати іншим.
  12. Переконайтеся, що ваші діти-підлітки консультуються з вами, перш ніж проводити в онлайні якісь фінансові операції, включаючи замовлення, купівлю або продаж.
  13. Обговоріть онлайнові азартні ігри та їхні потенційні ризики зі своїми дітьми-підлітками. Нагадайте їм, що їхні азартні розваги в онлайні є незаконними.

Пам'ятайте, безпека інтернету для дітей більшою мірою залежить особисто від вас, ніж від модераторів та адміністраторів сайтів.

Як зберегти своє психічне здоров’я під час карантину

На події у світі і країні кожен реагує по своєму. Це добре, що почався процес поступового знаття обмежень. Проте все ще є достатня кількість людей, у яких інформація щодо поширення вірусу та вимушених обмежень викликає тривогу і стрес.

Все минає. За темрявою настає світанок. Рано чи пізно будь-яка ситуація змінюється. Звісно, хочеться аби все скоріше минуло. Але одного нашого бажання для цих змін замало. Просто потрібно чекати.

Інформаційна гігієна. Якщо вам стає зле після новин – не читайте їх, не дивіться та не обговорюйте. Той мінімум новин, який потрібен (які є послаблення, де ще діють обмеження тощо) знайде вас сам. Обирайте лише факти у скороченому вигляді. Попросіть рідних та близьких при вас на такі теми не говорити. Це ваш спокій та безпека.

Дихайте. Дихання найефективніший метод саморегуляції при стресі. Фіксуйте свою увагу саме на процесі. Уявіть весь шлях повітря до ваших легень та його зворотній шлях.

Зафіксуйте події, що повертають вас у стан спокою. Наприклад, щоп’ятниці ви спілкуєтесь з подругою (другом) телефоном; ви продовжуєте працювати; поруч з вами ваші рідні; щовечора перед сном ви вмикаєте музику тощо. Це ті маленькі ритуали, які допоможуть вам повертатися у стан спокою і відчувати себе тут і зараз.

Не приймайте імпульсивних рішень. Намагайтесь зупинитись і зрозуміти, що ви можете контролювати, а що ні. Візьміть емоції під контроль – не треба відразу бігти, метушитись, щось робити. Візьміть для себе паузу. «Переспіть» з цією думкою.

Зберігайте особистий простір. Дуже важливо часом побути на самоті та у тиші. Поясніть рідним, чому це так важливо для вас. Складіть графік користування кімнатами, аби кожен мав можливість побути один на один з собою. Або використайте палатку чи змайструйте шалаш для усамітнення. Повісьте табличку «Не турбувати!». Поторбуйтесь, аби всі розуміли, що перебувати там важливо не тому, що хтось не любить родину, а щоб відпочити та зібратись думками.

Висипляйтесь. Самоконтроль, увага і пам’ять - все це зменшується, якщо ви мало спите. Позбавлення сну викликає збільшення гормонів стресу навіть при відсутності стресової ситуації.

 

При підготовці матеріалів використані інтернет-ресурси.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВЧИТЕЛЯМ З УСПІШНОЇ АДАПТАЦІЇ

ПЕРШОКЛАСНИКІВ ДО  НАВЧАННЯ У ШКОЛІ

1. Враховуйте вікові особливості першокласників: рухову активність, переважання ігрового типу діяльності, недостатню сформованість вольової регуляції.

2. Порівнюйте роботу учня лише з його по передніми роботами, а не з роботами інших.

3. Уникайте критики учня при свідках, а також вживання слів «завжди», «ніколи».

4. Хваліть учня за найменші досягнення.

5. Дозволяйте учневі самостійно оцінювати свою поведінку та її наслідки.

6. Створюйте ситуації успіху.

var container = document.getElementById('nativeroll_video_cont'); if (container) { var parent = container.parentElement; if (parent) { const wrapper = document.createElement('div'); wrapper.classList.add('js-teasers-wrapper'); parent.insertBefore(wrapper, container.nextSibling); } }